Я блукала б з тобою під світлом оцих ліхтарів,
Намагаючись відпустити усе наболіле.
Дуже часто душа потребує-таки лікарів,
Які вміють з уламків все ж склеїти одне ціле.
Я шукала б для тебе, мабуть, десь мільйони ще слів.
Тих, якими б мовчала, поки навколо б світало.
Ти ніколи усе ж не любив отих довгих дощів,
А мені, як на диво, завжди їх було замало.
Я чекала б з тобою дива, ішла крізь сезони
І казала б собі, що між нами не буде вже меж.
Я не знаю, чи десь для щастя існують кордони,
Але я в них не вірю. Здається, ти все-таки теж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387945
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2012
автор: Fairytale