Я один. На серці холод ниючий.
Зустрічаю вранішню зорю.
Пустота. І тільки вогник тліючий,
Жебракує в склянці коньяку.
Все життя пішло чортополохами
І обманним вереском душі.
Я не хочу, щоб петарди грохали,
Новорічні падали вогні.
Ніч пройшла і день туманом стелиться.
Все спливло, як яблуневий дим.
Як душа без тебе сумом мається!
Завинив я перед Богом? Чим?
Я піду, де небо з тінню сходиться.
Відшукаю я тебе чи ні,
Та прожите більше не повториться…
Нащо день і ніч тоді мені?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2012
автор: Г. Король