Не треба…

ПрошУ,  не  зазирайте  мені  в  душу!
Навіщо  вам  ясний  тьмянити  зір?
Вам  мало  мого  погляду?  А  тишу
Мою  залиште  в  спокої.  Між  зір,
Десь  там  шукайте  світлості!  А  в  мене...
Хто  я  такий?!  Такий  же,  як  і  ви:
Із  плоті  й  крові,  із  гріхів...  Рамена
Розправлю,  засукаю  рукави,
ОдЯгну  маску  та  не  на  обличчя;
Сховаю  я  від  вас  душі  вінок.
Хай  сам  лиш  вигляд  -  знІвечені  клоччя;
Не  в  змозі  я  спинить  її  дзвінок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387886
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2012
автор: Бойчук Роман