кохання (розум спить)

Могутній  водоспад  мого  бажання
кричить:  "До  ніг  я  покладу  весь  світ  за  мить".
Фантазія:  "Почуй  моє  прохання".
А  розум  спить.

Іду  по  вулиці  без  оглядання,
до  тебе,  милая,  спішу-  так  купідон  летить.
Феєрія  мого  й  твого  кохання.
Бо  розум  спить.

Моя  душа  уже  не  змінить  спрямування.
І  темний  вир  думок  світліє-  треба  жить!
Тобі  віддам  я  серце  без  вагання.
Хай  розум  спить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387641
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.12.2012
автор: fire_maroder