Тріщать чуби, знов б’ються за посади,
Слуги народу в лицях упирів,
Вони у Раді обирають зраду,
Гризуться в Раді гірше за щурів.
Їм наплювати, що зникають села,
Що пенсії достатньо лиш на хліб,
В країні безлад - доля невесела,
Бо вимирає український рід.
Мільярди мають… Скільки вам ще треба?
Згниє в могилі прах і ваш також,
Тож дайте людям синього шмат неба,
Дайте копійку людям, хоч на борщ.
І будете ви довго царювати,
Бо наш народ привичний до ярма,
Останнього не забирайте з хати,
Бо може і до вас прийти сума!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387581
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2012
автор: Віталій Назарук