Ми не вміємо дякувати життю
За те що ми усе іще живемо
Ми не вміємо дякувати коханню
За те що вчимося бути сильними
Ми не вміємо дякувати дружбі
За те що бачимо душі інших
Ми не вміємо дякувати мріям
За те що віримо у мету
Ми не вміємо дякувати щирості
за те що відкриваємо серця інших
Ми не вміємо дякувати милосердю
за те що пізнаємо земних ангелів
Ми не вміємо дякувати наполегливості
за те що досягаємо мети
Ми не вміємо дякувати розмовам
за те що пізнаємо істину
Ми не вміємо дякувати мовчанню
за те що маємо шанс говорити
Ми не вміємо дякувати правді
за те що бачимо дороговказ
Ми не вміємо дякувати допомозі
за те що стаємо на правильний шлях
Ми не вміємо дякувати життю
за те що можемо стерти тут кожне “не”
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387411
Рубрика: Верлібр
дата надходження 24.12.2012
автор: Олена Водошняк