А ще, окрім нього, вона любила зефір
І маленьких ведмедиків з плюшу.
Не приймала байдужостей, схожих на кір,
Тих, що ранами покривають душу.
Не любила квитки, телефонні гудки,
Що ковтають повільно терпіння.
Завжди вірила у напівдотик руки,
І в кристаликів губ потепління…
А ще, окрім нього, вона любила листи
Щоби почерк здирав снів оскому.
Вірила, що три крапки – це привід йти,
Поки взаємний біль не доставив кому.
Вітер кидав слова на зап’ястя мостам,
Що востаннє курили втому…
Вона вірила осені, йому та снам,
І, напевно, більше нікому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387206
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2012
автор: Юля Фінковська