Танцює листя тихим листопадом
Розчулено встиляється до ніг,
А ми йдемо збагачені коханням
Об'єднані та схожі наче сніг...
Сумує сонце в непривітних хмарах
І на морозі завмирають пелюстки,
А ми йдемо закохані у чари
Своїх очей незвичної краси.
Ти чуєш?У думках блукає вітер...
Йому теж захотілось почуттів.
Ти не питай чи я буду страждати...
Ти не питай ,бо я не відповім...
Ти хочеш поділитися коханням?
Віддай його принцесі своїх снів,
А я?Я буду віддавати
Своє кохання ,завжди лиш тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386866
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2012
автор: Василина Бойко