Хтось місяця поскубав за чуприну.
Напевно, вітер, що від люті шаленів,
Закутав кострубатого в перину
З пухких хмаринок, що докупи звів.
Вечірнє небо, заревом зігріте,
Збиралось довго-довго на Парад Планет...
Небесне лоно, темінню прикрите,
Барвисто сяяло у вибухах комет.
Спадали зорі, наче водоспади,
І зник туман, розсіявся у млі.
Які чарівні в грудні зорепади —
Летять у лоно спраглої землі! 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386722
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2012
автор: Lana P.