Дикуни

Ніби  краль    не  бачили  вони
В  мінімальних  дозах    гардеробу,  -
Поклонялись  древні    дикуни
Божествам  звіриної  подоби.

Мов  забули  про  блаженний  мир
З  милими  своїми  на  постелі,  -    
Йшли  у  люднім    галасі  юрми
Брати  чужоземні  цитаделі.

Мов  ніхто  краси  не  оцінив,
Що  в  собі  несуть  невинні  очі…
Славу  віддавали  дикуни
Усьому,  лиш  не  красі  жіночій.

Винне  в  цім  одне-єдине    зло:
В  ті  часи      поетів  не  було.  

21.12.12

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386537
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 21.12.2012
автор: Рідний