Приземлена лірика. (переспіви ліричних віршів, більш наближено до наших диких реалій)

Торкнуся  впевнено  рукою  струн  гітари,
Її  за  талію  я  ніжно  обійму.
Акордами  ударю  просто  в  хмари.
Ні,  вище:  в  простір  космосу  здійму
Свою  акустику,  щоб  сколихнути  всесвіт
Вібрацією  звуків  між  орбіт...

Бойчук  Роман    ...    щоб  сколихнути  всесвіт...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386063#com1727665




Торкнуся  впевнено  я  струн  гітари,
"Гєрлу"  за  стан  із  ніжністю  візьму,
А  хахолю  її  я  дам  по  харі
І  нижче  —  попід  дих  ще  дам  йому!
Він  вереском  своїм  сколише  всесвіт,
(Чуть  очі  не  залишили  орбіт),
Синець  під  оком  вже  пішов  у  розквіт,
А  на  чолі  його  холодний  піт...
Свою  гітару  я  розбив  на  друзки,
Не  буде  хіт-парадівських  вершин.
Хоч  не  чекав  подібної  розв"язки,
Дарма  поїхав  я  у  той  Бурштин.

У  камеру  крізь  грати  світить  Місяць,  
Співкамерників  бачу  у  імлі.
Черговий  по  СІЗО  усіх  вже  бісить,
От  вийду,  то  зітру  його  з  Землі!

_______________
Хропуть  сусідські  нари  в  унісон,
Пускають  гази  дружно  в  атмосферу...
Все  вищесказане  —  на  щастя,  сон,
У  хаті  кума…  міліціонера.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2012
автор: Патара