МРІЙЛИВЕ…

Вітерець  заколисує  пальми,
Служить  вітам  хитким  прикриттям.
Привідкрилися  двері  до  спальні,
Вечоровим  із  ніччю  злиттям.

Місяць  в  небі  воює  за  світло,
У  пітьми  відбирає  ключі...
А  кохання  не  в’яне,  розквітло,
Навіть  байдуже,  вдень  чи  вночі.

Блудний  сон  розгубився  у  часі,
Переплутав  години  свої.
Зорі  гаснуть,  мабуть,  у  балансі,
Як  запалюють  власні  вогні.                        2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2012
автор: Lana P.