Відстань між нами завдовжки у зиму,
Завтовшки в гарячі долоні,
І завбільшки в несказану фразу.
І не треба залишати свій подих
По той бік мого ранку,
Розповідати про химерних істот,
Що живуть у моєму волоссі,
Чи про «планетника», втомленого груднем,
Про сталевий початок майбутнього твору
І його не закінчення.
Не потрібно стояти на лезі,
Готувати проїджений всесвіт,
Аби потім тихенько зникнути.
Краще очі заплющ,
Щоб твої намальовані вії
Все ж змогли на тебе
Крикнути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386180
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2012
автор: Нова Планета