У лютій зависті злоба без меж.
Нелюдський вираз підлої зневаги.
Впиватись муками невинних жертв,
Над прахом ритуалами знущатись.
В сім’ю людей смертельний гріх ввійшов.
І ненависть переросла у вбивство.
Відтоді не зупиниться ніяк –
Земля в крові і шириться злочинність.
Насильство родить новий гнів,
Клекоче помстою зіпсутий розум.
І вже життя втрачає сенс,
Ніхто в цій справі не поможе….
Як розірвати той порочний круг,
До думки людський розум пробудити.
Не кликати на допомогу смерть,
Людей навчити в мирі жити.
Звернімося до почуттів, глибин –
Звідкіль в нас гордощі і пиха….
Хіба не творимо самі
Князів юродивих на втіху.
Приспали рівністю зівак,
Впрягли у непосильні пута.
Забули все, що є святе…
Мораль довели до розпуки.
Цей глум здалека, з тих часів
Як Боже Слово не признали.
Людською мудрістю жили –
Лукавий їм за світло правив.
Син Божий місію сповнив,
Віддав життя за викуп люду.
На третій день воскрес, як Цар
І знову в небі з Батьком Всемогутнім.
Хто напоумив римських посіпак
Зневажити Царя Землі і Неба,
Залишивши розп’яття назавжди,
Немов до шибениці поклонятись треба.
Наш Цар живий, бо вічний Бог.
І Ім’я Боже – сховок всіх покірних.
Летять у небуття людські байки,
А Слово Боже назавжди незмінне.
Не буде зло тривати без кінця.
Потоп Всесвітній і Содом й Гоморра --
Безумним попередження пряме :
Не варто зневажати Бога!
Діїї 5:30 « Бог наших прабатьків
воскресив Ісуса, а ви його вбили,
прибивши до стовпа.»
Дії 10:39 « І ми є свідками всього,
що Ісус зробив в юдейському краї
та в Єрусалимі. Незважаючи на це,
його погубили, прибивши до стовпа»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386026
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2012
автор: А.Б.В.Гість