Майор Оксанка.

Десята  година  осіннього    ранку.
Слідча  майор    у  відділку  на  ганку.
Позаду  доба  .    У  пальцях  цигарка.
Співчутливо    кивнув  черговий  наостанку.
Крадіжка,  розбій,  шахрайка  циганка.
Хтось  каявся  щиро,  хтось  грався  в  мовчанку.
Ні  нервів,  ні  сили  не  мала    Оксанка.
Хоча  і  гроза  кримінальних  талантів.
Цілий  день,  цілу  ніч,  цілий  час  лихоманка.
Стос  протоколів  ,  не  проста  забаганка.
Випита  кави  не  одна  філіжанка.
А  туман  світанковий  колиха  колисанку.
Завершила  справи  мундиру  коханка.
Поспішала  додому    юстиційна  бранка.
Аж  ось,  на  дорозі  стояла  панянка.
Вклонилась,  сказала:  -  Спасибі  майоре  Оксанко,
За  те,  що  спасли  ви  нашу  пацанку.
Всміхнулась  Оксанка,  пригорнула  панянку:
Усе  буде  добре,  даю  обіцянку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385757
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.12.2012
автор: терен юрій