Цибатим лосем помежи гілок
Тріщить у лісі морозець звитяжний.
Струмком парує дух його розважний
Над серпантином заячих толок.
Промерзнув став – закляк від ліпоти
Сохатих вій у срібному уборі.
Схиливсь комиш залюблено в покорі,
Листом зашамкав оду хрипоти.
Лілейний звір, ударами копит
Шугнув рудавих осені куріпок.
Ті, зойком розпорошили очіпок,
Листвою кленів полишивши скит.
Лосиний слід, у вранішній зорі
Хурделить сніг, здіймаючи до висі.
Волотки вух наляканої рисі
Іскряться в діамантовій марі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385619
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.12.2012
автор: Осіріс