Рано-пізно

Тиша  розриває  рани.
День  буденний,  відчай  різний.
Хоронити  душу  -  рано,
Забувати  віру  -  пізно.

Цукру  білого  омана
Має  силует  наскрізний.
Будувати  стіни  -  рано,
Дарувати  волю  -  пізно.

Наступає  біль  незвана.
Без  страховки  та  без  візи.
Щастя  віддавати  -  рано.
Стріли  направляти  -  пізно.

Доля,  рок  чи,  може,  карма  -  
Не  потрібні  ці  акцизи.
Сподіватись  вже  не  рано,
А  кохати  -  ще  не  пізно!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385498
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2012
автор: Нюта С.