Зів'ялі квіти

Записуючи  влучно
Розсипані  думки
Немов  дрібні  пацьорки
Зшиваючи  до  купи
Дивилася  на  шторки
І  так  трясуться  руки.
За  ними  дощ  змивав
Останки  цього  літа
Де  ти  усе  забрав
Лишивши  тільки  квіти,
А  квіти  ці  зів'ялі
Стоять  в  кутку  у  вазі
Вбиваючи  й  надалі
Все  те,як  були  разом.
Зів'ялі  квіти  викидають
Зі  спогадами  включно,
З  душі  частинку  видирають
І  все  благополучно,
Скидаючи-це  у  сміття
Очищують  своє  життя,
Та  правда  в  тому,що  завжди
Спливає  час,ідуть  роки
Поволі  і  зникає  те,
Що  так  болюче
Та  все-таки  святе.́́́́́́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384961
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2012
автор: Міра Ковальчук