То розправила Свобода жовтосині крила

Відучора  в  новій  Раді,  
Проявилась  сила.
То    розправила  Свобода,
Жовто  -  сині  крила.

Вже  на  дворі  і  у  Раді,
бурян  полють  з  грядок.
Потихеньку,  -  бо  удома,
Наведуть  порядок.

Враз  прибрали  загорожу,
Стіну  від  народу.
Злікували,  -  заблудився:
Бютівську  наброду.

По  руках  дали,  -  в  три  шиї,
Кому  слід  за  мову.
Українську  солов’їну,
Ми  почули  знову.

Та  так  чешуть  так  смакують,
Де  ті  обіцянки.
Язик  в  страсі  проковтнули,
Запивають  з  склянки.

Чи  не  чули  в  Піде  еРі,
Вже  щурі  зявились.
Щось  у  лігві  засмерділо.
Бо  Балоги  смились.

Не  наїлися  у  гаранта,
В  шакалиній  зграї.
Не  інакше  кінець  світу:
Ордени  чіпляє.

Хлопці  довго  місце  гріли,
Досить  їм  жиріти.
Ой,  земелька  під  ногами,
Буде  в  них  горіти.

На  кінець  в  Верховну  зРаду,
Прийшли  козарлюги.
Начувайтеся  Гібони,  -
Зеки  та  ворюги!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384865
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 14.12.2012
автор: Дід Миколай