Безглуздість рожевих обійм

Ніколи  не  плакати  -  скажу  вже  повним  морям
Осиплються  попелом  спогадів  вії  -  моя  променева  хвороба
Безглуздість  рожевих  обійм  до  чиїхось  нестям
До  крові  під  нігтями,  тобою  навіки  тепер  кольорова

Це  ти  трусиш  сніг  на  ще  сонні  повіки
Розтануть  усі,  лиш  одна  попаде  у  очі
Осиплються  вії  і  брови,  бо  втоплені  ліки
В  наплаканім  морі,  із  твоїх  убивчих  Не  хочу

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384246
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2012
автор: Марамі