Столичні двірники

На  морозі  обпалені  лиця,
На  руках  –  мозолі  від  лопати:
Відпочинок  їм  навіть  не  сниться  –
Завтра  йтимуть  сюди  ДЕПУТАТИ!

Сніг  злітає  салютами  вгору  –
Геть  подалі,  набік  з  тротуару.
В  цю  холодну  засніжену  пору
Так  далекі  вони  від  «піару».

Їм  не  милий  вже  день,  що  зайнявся,
Все  це  панство  на  шпильках  точЕних…
За  квартиру  в  старій  комуналці
Мусять  нести  покуту  шалену.

Встати  вдосвіта,  впасти  за  північ
І  –  кидати,  кидати,  кидати…
Чом  циклон  не  відступить  за  Гринвіч,
Щоб  ці  люди  зуміли  поспати?

Чом  зима  так  безжально  лютує,
Чом  ділянки  їм  в  центрі  припали?

…А  з  екрану  МІНІСТР  відзвітує:
-  МИ(!)  столицю  від  снігу  прибрали!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384190
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.12.2012
автор: Salvador