Вже так втомився я міняти пустоту…

Вже    так    набридло    прощати    нелюбов
Чужим    словам    без    подиху    і    мрії...
Закоханим    вертатись    знов    і    знов,
Туди,    де    не    повернеться    надія....

Вже    так    втомився    я    міняти    пустоту,
Холодну    постіль    на    таку    ж    кімнату,
Збирати    мовчки    сльози    мов    росу,
І    повертатися    до    того,    хто    не    вартий...

Вже    важче    стало    вірити    у    час,
Майбутнє,    погляд    і    холодні    очі,
Нехай    минуле    лиш    залишиться    для    нас,
Бо    не    залишилось    нічого    вже    пророчим....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384148
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2012
автор: Мирослав Гончарук_Хомин