Ясноокий, далекоблизький
Його рухів полохливий спокій,
Тягне погляд. Трояндовий
Сину - глибоко... Сумно самій
Уявляти його поміж степу:
Дивний явір - високий, стрункий...
І закохане наскрізь небо
І знесиленним впав буревій.
Чи зима то?Чи може то бути?
Така спека крізь пальці до скронь,
Лиш би бути десь поряд, чути
Легкий шурхіт його долонь.
Просинаючись десь о третій
Шепотіти його ім"я,
Засинаючи десь о четвертій
Усвідомлюючи - не своя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384108
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2012
автор: Алиса Кирова