Знов ваша доля не дає заснути,
Багато хто з вас - не діждеться завтра,
Засне навіки у нужді і скруті….
Така гірка на цьому світі правда.
Пречиста, Матір Божа, заступись
За них – розчавлених нуждою,
як ганьбою,
За наших матерів, що не здались,
Долали лихоліття у двобої.
Що винесли тяжку печаль війни,
Голодували й важко працювали,
Що не молились, Матір Божа,
їм прости,
Від цього їх так довго відучали.
2001р. Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383861
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2012
автор: Надія Таршин