Завісу в вічність тихо привідкриють
В її очах вони - короткі миті.
Думки скерують, мов птахів у вирій,
Тепло де, бризом ніжності сповите.
Ще мить, і вирветься сльоза у світ,
Сумна мелодія підніметься у вись.
Самі ж її ми запускаємо в політ,
Хвилини радості спиняючи колись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383703
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.12.2012
автор: Nikita13