.
* * *
Серце людське – таїна,
як же його зрозуміти?
А вже підганя сивина
і стали великими діти.
Досить уже думок…
всі ці падіння і злети
живлять ілюзій струмок,
ставлять мари тенета.
Де ж вони крила твої,
щоб у просторі серця літати,
і душі солов’їні гаї,
й духу високого білії шати?
………………………………
На Божій долоні – весни й раї,
На Божій долоні – здобутки і втрати.
Березень 2004
*Вірша виокремлено зі збірки "Легенди..." для зручності читачів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383697
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.12.2012
автор: GreViZ