Яка туга взялася в душі,
Вириває прощальну сльозу,
Коли рідні, неначе чужі,
України проходять межу.
Чи залишитесь ви в чужині,
Чи вернетесь додому назад?
Вас чекатиму зболені дні,
Коли ляже до ніг листопад.
Пр. Все летять і летять, і летять,
Заплітають клини журавлині,
Все летять і летять, і летять,
Залишають «курли» Батьківщині.
Серце рветься із вами в політ,
На прощання дарує тепло.
Невідомо ще скільки вам літ,
Доля змусить лягти на крило?
Пам’ятайте, що є в вас земля,
Є озера й зелені ліси,
Зачарований спів солов’я,
Є шматочок своєї краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383601
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2012
автор: Віталій Назарук