Вороженьку, що ж ти робиш?
Топчеш нашу волю й по ній бродиш.
Тобі нема тут місця, наш дух не перебориш.
Йди з миром, бо сам собі горя наробиш.
Дівчата-берізки, хлопці-орли,
Ми діти невільної, але квітучої землі.
Йдіть, вороженьки, чесно та тихо,
Бо як вІзьмемо шаблі – буде вам лихо!
Дух Каменярів рве тіло до бою,
Батько Махно мовив: «Смерть або воля!»,
Бандера сказав: «Боротьба ще триває!»,
Вітер змін наш прапор здіймає.
Бідного роду, та козацькі діти.
Вам, вороженьки, нашу волю не вбити,
Не вбить й нашу мову, вічну, солов’їну,
І нашу неню, славетну Україну!
1 грудня 2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383370
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.12.2012
автор: Сонцеслава