Ми лишились, по суті, чужими.
Ми, напевне, із різних світів.
Так хотіли не бути пустими
Серед сотень несказаних слів.
На кордоні літа і осені
Розпрощались ледь не на віки́.
Мрії були ще не доношені,
Але ми рахували роки.
Слова наші були не такими,
Восени іще не розбились.
Ми лишились з тобою чужими,
Але все ж таки ми лишились.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383195
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.12.2012
автор: Fairytale