І забудеться все –
Того вечора скінчена плівка,
І палючі слова,що пекли,
Наче та кропива
А з порожніми відрами
Ходить по Місяцю дівка,
Й на Чумацькім Шляху
Хтось ізнов молоко розлива
Залишиться минулим ,як терен,
Терпкий поцілунок
І в зіницях очей,як сльоза,
Перламутровий сум
А білява принцеса,
По шибках складе візерунок,
Йтимуть спраглі до Храму,
Із дальніх сухих Каракум
Безсумнівно, зросте вічним полем
Натхненна зернина,
А любов мерехтітиме завше в
Високих світах,
Лиш тоді,як оселиться Всесвіт
В маленькій людині,
І заб’ється крильми
У душі зачудований птах…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382955
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: Стяг