дівчинко, щось з тим роби:
після сліз твоїх, як гриби
на його коробках з-під антидепресантів з"являються тексти
ти наївно пишеш листи до Санти,
поки він після чергового випадкового сексу,
примружуючи очі, не може позбутись
відчуття твоїх вічно-холодних пальців на своїх ключицях
і під небом одного міста, вам обом би хотілось не_бути
просто зникнути, відключитись
темно, бо він не_той
в"яжеш браслети собі з ниток
він з тих замовчаних параной,
які не бачить ніхто.
ти з тих, що дихають на плечі,
гублять ключі, а свої плачі
не переводять в істерики.
а як болітиме, зможеш - кричи
випадуть літери - настрочи.
буде й тобі суконка з парчі...
тільки, чому ж так терпко?
http://vk.com/ljaljabo (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382787
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: Ляля Бо