Боже,дай же мені кохання,
Щоб щасливою бути могла.
Щоб про нього я думала зрання,
Щоби щастя своє берегла.
Подарую йому в зорях небо,
Розділю з ним і осінь,й зиму.
Бо мені це кохання так треба.
З ним зустріти і літо,й весну.
Та одного не знала я зовсім-
Дарувала кохання тому,
Хто ніколи не дивиться в очі,
Хто залишить мене і одну.
Хто у Бога не просить кохання,
Не розділить зі мною ні мить.
І самотнє моє лиш чекання,
І душа моя досі болить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382735
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.12.2012
автор: Відочка Вансель