Бліде покривало на чорних повіках,
сьогодні земля заснула півобертом.
І сірим туманом закуталась ніч.
Мене роздягають сумні меланхоліки,
вслухаючись в моно затінених місць.
Занадто безглуздо. Сусіди з валізами.
Будинки спуштошують швидше за пляшку.
Білизна на тілі - кривими порізами.
Водойми вдихають тумани в затяжку.
Й підземно гуркоче прощальне "К Елизе".
Іржаві замки перемінно - в долоні
штампують себе на лініях точених.
Ця сірість приховує справжніх, а досі
штовхались на рейсах незрушені потяги...
...й ховались у нутрощах ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382475
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2012
автор: Іванна Шкромида