ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Заручник середньовічної темряви)

Хто  хоче  істину  пізнати
Дійти  повинен  аж  до  витоків  буття….
Що  людський  розум  може  досягнути,
Коли  життя  коротке,  навмання.

Найвище,  що  здобути  може
Хто  чистим  серцем  споглядає  світ  –
Позбутись  міфів  і  облуди,
Відкинути  реальний  блуду  гніт.

В  кінці  життя  знесилений,  щасливий,
Здалеку  бачивши  пороки  влади  і  царів
Він  може  щиро  заявити:
«Ловив  мене  світ,  та  спіймати  не  зумів»

Його  ченці  про  Бога  не  навчили,
Хоч  Біблію  з  собою  всюди  ніс.
Філософи  життя  йому  змінили.
Нескорений  мамоною  залишив  світ.

Колосян  2:8  «Стережіться,  щоб  вас  хтось
 не  захопив,  немов  здобич,  уживаючи  як  
принаду  філософію  чи  оманливі,  пусті  ідеї,
 що  ґрунтуються  на  людських  традиціях,
 на  прописних  істинах  цього  світу,  
а  не  на  вченні  Христа.»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382115
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2012
автор: А.Б.В.Гість