Лиця торкнувся лист осінній,
Такий пожовклий, як життя,
Упав на землю непотрібний,
Йому нема уже буття.
Його стоптали у болоті,
Розтерли душу у пісок…
Який же світ настав жорстокий –
Ніхто не взяв собі листок.
Навіщо ж? - Легше притоптати
Чиєсь життя, ніж зберегти…
А ти б хотів листком тим стати
І нюхати чужі сліди?
//28.11.12//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381109
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.11.2012
автор: Marisong