Щастя - ознака підшкірного смутку лише
Сиджу на подвір'ях, слухаю душу через навушники
Задумливо-тихо, незрушено
Вимріюю сукню, що на тобі
Так це чи ні -
У цій надміру осінній стрільбі
Єдність - єдина мішень,
І важливі лише твої руки
І тонни розлуки, висипані на рану
Роблять лише сильнішим, бо знаю
Що ти моя вічність
(І чую, як дощ з-під ребра періщить)
І все, що до нас видихали:
Напоями із бокалів,
Словами, що не співпали,
Тумбочками, що зламались
Ми видихнемо так само
(Хоч спогадів завжди мало)
На фоні життя нерівностей
Ці прерії майже час,
Що сипле з артерій світло,
Виносить на ношах вітер
І в бажанні себе подіти
Створює кращих нас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380352
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2012
автор: Warik666