Коли п’яні самураї вирізають серце
Заледве теплої гейші
Сік із сакур стікає і перетворюється
У кров,
а потім вже у вірші відлюдника гори Фудзі-Яма
Коли я рефлекторно відчуваю твоє надходження
Я стікаю словами,
Мене рве,
Із ран висипається сіль,
у мені нуртує зима,
Листя всіх хмарочосів осипається
І все неначе перетворюється
У атомний вибух
Я неначе ховаю себе у собі
Я неначе смерджу всіма відходами
цих міст:
Нью-Йорк
Новий Орлеан
Філадельфія
Токіо
І
Кіото
Усюди зупиняється серце
І не дає вже більше кроку
ступити
вітер спустошує всі цінності
в голові
той хто намагається мене зупинити
не самогубець,
його потрібно цінувати,
йому потрібно дарувати любов
я шукаю усюди прихистку,
я усюди шукаю твоє волосся,
в якому можна будувати інші світи
ти космос
ти порожнеча
ти абсолютне ніщо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380119
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.11.2012
автор: ImmortalPsycho