В тандемі світла й тіні грають лиця
принадних напоказ кривляк-гримас,
а поміж тим, таємні кровопивці
висмоктують нещадно соки з нас.
Настійливо глузують над "простими",
і наче диковинно душать сміх.
Але вже скоро стануть на коліна,
змиваючи сльозами й болем гріх.
Бо лише Бог нас може розсудити,
і той хто думає, що все із рук зійде,
побачить те, що правди ніде діти.
Хто сіє горе - щастя не збере.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380037
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.11.2012
автор: Марія Семенюк