На костях вкраїнця в політ
Здіймалась держава совітів.
Вкраїнське зерно йшло у світ –
Вкраїнський народ йшов зі світу.
Що здвиг в промисловім житті –
То яма нова потавала.
Росли підприємства нові,
Й хрести на могилах зростали.
Хто вижив і голод здолав –
Мінявся зо страху разюче.
Ким був він колись, забував,
Рабом у совітів стаючи.
А задумка була така:
Народи докупи змішати,
Розвіять, спалити до тла
Бажання свобідними стати.
Засіяне владою рад
Зло й нині дає свої сходи:
Безродство, безвір’я, розбрат
Буяє у жилах народу.
А, може, пора здвигнуть зло,
Щоб нас не спікало, мов жало,
І жити, як ціле одно,
Як нація, гідна держави?!
24.11.2007 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379705
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.11.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)