Оченята чорні і кругленьке личко,
Усмішка казкова, що бере в полон,
От якби, Михайле, ще тобі сестричку,
Ви б тоді співали з нею в унісон.
Радий, що ти маєш дідуся характер,
Вмієш постояти, як тебе навчав,
Хоч ти вчора внучку, новий зламав трактор,
Та дідусь на тебе навіть не бурчав…
Бо тобі, рідненький, варто світ пізнати,
Коли щось ламаєш – значить пізнаєш,
З дідусем ти можеш все перевертати,
Бо любов дідуся не сягає меж.
Хай засіють поле чистими житами,
Хай твоє дитинство колосом піде,
Щоб пишались завжди, твої тато й мама
І було дитинство в тебе золоте!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379659
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2012
автор: Віталій Назарук