Ти все ж чужий. Ти - недосяжна зірка.
У тобі все прекрасне,сумніву нема.
А я прокинусь, знов, сама в холоднім ліжку.
Мене покине осінь -- прийде зима . . .
Ти все ж чужий, але життя триває.
Нехай укотре розіб*є на друзки
Твоє " недолюбив".Най снігом замітає
Той шмат життя, в котрім з*явився ти.
Ти все ж чужий. Загляне смуток в душу
або ввірветься мов невблаганний гість.
Та розумію я , що з цим змиритись мушу.
Болючий сміх, істерика і злість.
Ти все ж чужий!Як страшно це звучить!
В моєму серці дарма зросла надія.
Даремно думаю про тебе кожну мить,
Ти все ж чужий! Ти - нездійсненна мрія!
П.С. за натхнення спасибі Діду Михаличу "ти не моя?"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2012
автор: Божена Гетьманчук