Хоч вже дорослі, нерозумні діти
Перед очима нашого Творця,
Його ми не шануєм заповіти,
А... у холоднім поті, ждем кінця.
Орієнтири може нам змінити,
До світла йти, а не у темноту?..
Ти їжу приготуй і будеш ситим,
А з неба марно ждати манну ту.
Є руки, ноги, мозок є, нівроку,
Лиш тільки волю добру і вперед.
Пери фіранки до Нового року
І на кутю купуй горіхи й мед...
Різдво прийде, за ним і Воскресіння.
Без міри нагрішили ми, та все ж,
Нас не залишить Бог, пошле спасіння,
Любов Його таки не має меж!
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379453
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2012
автор: Патара