Пізня осінь

Посивіли  поля  за  ніч.
Їх  не  гріла  небесна  піч.
А  їм  так  хотілось  тепла,
Та  до  влади  осінь  прийшла  –  
Пізня  осінь,  що  бриє  все:
Грядку,  кущик  і  деревце.

Все  до  тла  стинає  вона
Не  тому  що  така  є  зла,  
А  тому,  що  готує  всіх
До  тих  днів,  коли  впаде  сніг.

Та  щоб  скрасить  сумну  пору,
Залізає  до  сонця  в  нору,
Просить  піч  його  розтопить,
Щоб  земельку  трішки  зігріть,
Щоб  з  полів  струсить  сивину,
Звеселить  пташок,  дітвору.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378830
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 19.11.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)