Мій Луцьк не спить, лиш ліхтарі в рядок
Стоять в тумані, мов вечірні зорі,
А із дерев спадає сум-листок,
Гаптує килим різнокольоровий.
Нема прохожих, пара лиш одна
І та завмерла, як якась скульптура,
Притихше місто з ночі вирина,
Замковим блиском старовинних мурів.
Яка краса, без гуркоту машин,
Помилуватись ліхтаревим містом
І розглядати полотно картин,
Що ніч малює рясним падолистом.
Неначе казка, заклубивсь сивач,
Побігли хвилі вулицями міста,
Місто не спить, воно спостерігач,
У нього осінь в гостях жовтолиста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378807
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2012
автор: Віталій Назарук