Хлабись круасанами по фігурі...Листоопадовий вечір не заставив на себе чекати і приперся о пів на п'яту,обійнявши синявою вулиці, засвітивши ліхтарі і великого яскравого місяця, щоб усе було як у казці, правильніше тепер сказати, як у фільмі. Адже саме з фільмів набачуємся усякого, що потім хотіли б зустріти у реальності. Саме звідти повна ідеалізація світу. Вечір приходить особливо швидко до тих, у кого ранок починається в 11,20.
Так от щодо фігурної краси.Мені усі пять годин мого дня з 11,30 до 16,30 бракувало солодкого. От і спокусилася зайти в дурний мінімаркет, і купити круасан. Їх аж 2 було в упаковці. Проходжу повз вікон фітнес-центру, куди з зусиллями ходжу третій місяць, запихаючись пухкою булкою,в якій (на диво!) начинки більше аніж тіста..І ото думаю, як мститму завтра сама собі на тренуванні.
Де ж краса?.. Люди подовжують візуально ноги, видовжують волосся, вії, нігті, ну і все,що можна видовжити. Бо язики навідміну від решти частин тіла майже у всіх від природи потрібної довжини.. Люди збільшують груди, губи, сідниці. Та про мозок забувають, бо думають останнім перечисленим збільшеним місцем. Амізки варто було б теж інколи міряти в об'мі, обдумуючи власні вчинки.
Отож де краса? Всередині, чи ззовні? Люди примітивні, бояться, лінуються, не прагнуть, забувають помічати внутрішню красу. Та й разом з тим інші ж бояться показувати її. Не так легко сьогодні вивернути душу з гарантією, що завтра ж у неї не накакають..
Отако.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378776
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2012
автор: Дивна Еліс