Відкрита душа, як прочитана книга,..
Бо стигне у серці вже юності жар.
Ще й осінь надворі і дощ ніби крига,
Ось і гасне в душі... весняний пожар.
І дні не ідуть, а летять метеори...
І кожна іскринка загублений день.
А предвічні ідеї гаснуть, як зорі...
І хочеш чогось,.. як в дитинстві више́нь.
Ох, дні ці осінні,.. сумні та дощливі,
Ви гасите радість, веснянний порив...
Бо весною радієш навіть і зливі,
А тут ніби в серці відкрився нарив...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378659
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.11.2012
автор: Д З В О Н А Р