Голубокрилі хмари - сонця відгук,
Художника відомого мотив.
Де гойдалку хитає тихий вітер -
Ти ноги змочуєш у сірохмарний дим.
Десь недалеко - ластівка-свобода,
Торкнешся криком до її крила -
Й політ як довгождану насолоду
Подарувала мить, котра
поруч на гойдалку лягла.
Секунд, хвилин, годин є ціла вічність,
Та тільки миті непідвладний час:
Один лиш крок - і ти потрапиш в дивохмарову магічність,
Один лиш подих - й день погас.
Чомусь ти дуже прагнеш це зробити -
Поринути у вічність наперед.
Ти скажеш: "Що ж, життя, тепер ми квити",
Я промовчу і скажу: "Загорнися потепліше в плед".
Твоє, моє...життя узагалі коротке,
Не намагайсь зістрибнути із хмар!
Хоча воно буває не завжди солодким,
Життя прекрасне! Будь ласка, в себе ти його не відбирай!
15.11.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378644
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.11.2012
автор: Анастасія Мосевич