Я бы написала чудный стих,
Но если б это имело какой-то смысл.
Ведь ты не узнаешь, что посвящаю тебе строчки,
А дождь смеется, рассыпая ядовитые листочки.
Чарівні погляди ловлю помітно,
І відразу жити є бажання.
Хай хоч таке буває рідко,
Та це мов надія для мене остання.
Иногда прокручиваю в мыслях,
Что не было бы у меня этой жизни,
Что не слышала б я голос милый
И рада, что тогда все изменила.
То лиш у мріях я щаслива,
А наяву ходжу сама й безкрила,
Існує посмішка моя ще щира,
І враз з життя зника зневіра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378551
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2012
автор: Журавель Яна