Насправді, сніг - це попіл. Передзим'я.
Небо температурить, - застуда, - горить.
От би розбігтися в стіну цю тім'ям...
Може, й не встояла б. Серце щемить
За сказане всує, за змовчане марно,
За вірші не писані... Згаснув маяк
На пристані нашій. Майже вульгарно
В губи цілую, відчужено, в смак.
Істинний відчай - збирати докупи
Уламки колишніх тебе і мене.
Готова просити... Чи приймеш спокуту?
Осінь відходить. "Ми" з нею мине.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378418
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2012
автор: Ilsa