Оббиті коліна у зрадників роду,
Віри дідівської в Рідних богів.
На райські сади проміняли свободу,
Лягли під удари гнучких батогів.
Пустили водою кумирів предвічних.
На місці їх давнім забили хрести
І б’ються в судомах і муках довічних,
Щоб душі від скверни і пекла спасти.
Молитвами сіють сплітаючи руки,
Стигматами вкриті покірні сліпці.
Під крики вірян і музики звуки
Гріхи відпускають попи і отці.
Схилися вівці до бога чужого
Втративши спогади древніх віків.
Славте раби господаря свого
За блиск і спокусу золотих мідяків.
Бийте поклони і душі рятуйте
Від зла і неправди земного життя.
До гнівного суду їх добре готуйте –
Нема вам прощення і назад вороття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378412
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2012
автор: Бойчук Ігор